Оля, 42 - 8 января 2014 12:33

Але й НАЙСИЛЬНIШИМ людям потрiбна впевненiсть, що iх ЛЮБЛЯТЬ...

Кожен день, спiлкуючись з рiзними людьми, дивуюся тому, що НАЙДОСТОЙНIШI з них САМОТНI. Iх вiдрiзняе харизма, приемна зовнiшнiсть, живий аналiтичний розум, гарне виховання i манери, за якими завжди захований сильний погляд, в якому ледь проглядаеться невелика смуток... Вони шукають "СВОIХ" людей: своiх для спiлкування, для компанii i приемного вiдпочинку, своiх для любовi, вiдносин i сiм'i... Вони частiше помиляються, сильнiше страждають, рiдше йдуть на контакт, важче переживають невдачi. Але кожен раз, згораючи у вiдносинах дотла, вони вiдроджуються з попелу, стаючи ще бiльш досконалими i сильнiшими. I знову, i знову починають все спочатку. Iм чужi стереотипи сучасного суспiльства, iм неможливо нав'язати чужу думку...
Незалежно вiд того, чоловiк це чи жiнка, вони в пошуках такоi людини, поряд з яким буде спокiйно. I це "спокiйно" засновано не на вiдсутностi сварок, адреналiну або крайнiх граней емоцiй.
Це "спокiйно" означае, що поруч людина, яка не зрадить.
Людина, якiй ти безмежно вiриш, довiряеш i в якому впевнений на всi 200%.
Тому що, самi вони такi - вони не зрадять - iм вистачить внутрiшньоi сили.
Але, навiть, найсильнiшим людям потрiбна впевненiсть, що iх ЛЮБЛЯТЬ ...

• 
• 
•