Наверх
Игорь, 50 - 29 апреля 2014 12:05
Все
Сьогоднi вечiр, а вона - з ними.
Сьогоднi вiтер, а я сам, знову.
Оце мiй хрест, знiмiть його з мене.
Оце мiй хрест, знiмiть мене з нього.
Оце мiй хрест. Я нiс його довго.
Зустрiв ii i кинув пiд ноги.
Оце, кажу, такi моi дрова.
Ти розпали менi вогню з нього.
Вона сказала: "В мене е фрески.
У мене храми е, на них - шпилi.
Якби маленький, золотий хрестик.
Якби на шию, а не на спину".
Тепер прийшли i кажуть: "Прощайся".
Центурiони стали, як влитi.
Вiзьмiть маленьке золоте щастя.
Лишiть велике кам'яне лихо!..
Хрестоносiння, кажуть, - це догма,
I час новий мене змете, змеле.
Оце мiй хрест, я нiс його довго.
Знiмiть мене з нього. Знiмiть його з мене.
Олександр Iрванець
Добавить комментарий
Комментарии: 2
ЛИСТ КРIЗЬ НIЧ
Тепер, коли вже все померло i згорiло.
Я згадую слова, проказанi тодi,
я згадую слова,якi ми говорили:
"Навiщо ти менi? Навiщо я тобi?"
Обое ми були заслiпленi собою.
Хотiли ми знання здобути в боротьбi -
Цей незнiманний хрест, цей вiчний хрест любовi -
Навiщо на менi?
Навiщо на тобi?
Минулi рани вже зализанi, залежанi,
Але збагнули ми в прозрiннi, як в стидi:
Ми незалежнi. Так.
I як же ми належнi
Навiчно - ти менi!
Навiчно - я тобi!..
Олександр Iрванець
Тепер, коли вже все померло i згорiло.
Я згадую слова, проказанi тодi,
я згадую слова,якi ми говорили:
"Навiщо ти менi? Навiщо я тобi?"
Обое ми були заслiпленi собою.
Хотiли ми знання здобути в боротьбi -
Цей незнiманний хрест, цей вiчний хрест любовi -
Навiщо на менi?
Навiщо на тобi?
Минулi рани вже зализанi, залежанi,
Але збагнули ми в прозрiннi, як в стидi:
Ми незалежнi. Так.
I як же ми належнi
Навiчно - ти менi!
Навiчно - я тобi!..
Олександр Iрванець
