Анатолий, 39 - 14 июля 2008 09:14

... а ти танцюй, співай під музику мого серця, ці незрозумілі ритми заставлять палати в огонії, яку ти назвеш останнім подихом в цьому безкінечному пошуку себе... твої сльози будуть подати до долу, як сніжинки падають під палючим сонцем, і ти нікому не зможеш скзати що це сльози радості, вони є - і їх тут же нема... вони як ми - коли литемо ми існуємо, а коли падаємо нас вже ніхто не бачить, і не хоче бачити... Ти була кращою, кращою зі всіх, але я не вберіг тебе, ти розтанула в моїх долонях як під палючим сонцем, і всі мої мрії розтанули разом з тобою, під звуки хмільної музики, яку я грав майже рік ... Лише час, міняє ритми і гармонії мелодій яких ми завжди бажали...

• 
• 
•