Оля, 42 - 5 февраля 2009 11:08

[I][B]Вірити в чудо, надіятись на чудо, чекати чуда, шукати чудо навіть там, де ніхто не чекає і не шукає, навіть тоді, коли ніхто не вірить і не надіється…[/B][/I]

На жаль, ... більшість живуть за принципом: «давай, адже я тебе кохаю!» Тут немає ні краплі справжньої любові: жертовної, яка не шукає свого, яка готова перевернути увесь світ заради коханого чи коханої. Тут є «я» - центр всесвіту, яке бажає бути задоволене (фізичне задоволення). Невже тут пасує слово «любов»? Таке «его» вміє дарувати? Чи не тут приховується масове і безвідповідальне «хочу» при повній відсутності «дарую»?

Справжнє кохання уникає пихатості та голослівності. Справжнє кохання любить, не пам’ятаючи про себе. Справжнє кохання уникає порожніх обіцянок, а доводить свої почуття конкретними вчинками. У справжнього кохання є повна згода між думкою, словом і дією.

[B][I]Кохання треба підтримувати, плекати й леліяти, наче ніжну квітку.[/I][/B] (с) Журнал „Кредо”

p.s. … не розумію ... останніми днями я стала спокійна ... що зі мною??? ... скоро день усіх закоханих ... вже скоро ... я знову ... .... .... а може цього разу все буде по-іншому??? ... дива бувають!!! ... і віра в дива в мене що раз міцніша! ... віра у Тебе! ... все буде добре ...

• 
• 
•