Оля, 42 - 5 апреля 2009 16:19

[I][B]Місяць[/B][/I]
Була собі дівчина, яка кожного вечора дивилася на місяць. Їй здавалося, що у срібляному сяйві нічного світила вона бачить профіль незнайомого юнака. Можливо, це було лише таємниче відображення якогось сну. Дівчина зітхала і чекала.
У другій частині світу жив юнак, який щоночі дивився на місяць. Йому здавалося, що на його блідій поверхні він бачить профіль чарівної жаданої дівчини. Юнак був вправним лучником. Однієї ночі він узяв найгострішу і найстрімкішу стрілу, заклав її на тятиву, нап’яв лук з усієї сили і вистрілив у блідий силует місяця. Тверда як сталь і бистра мов блискавиця стріла вцілила у місяць і відламала від нього маленький шматочок. Шматочок упав на землю. І розбився на дві частинки. Одна частинка впала на груди дівчини, а друга – під ноги лучникові. Кожен із них повісив собі свою частинку місяця на шию, немов дорогоцінний амулет.
Чи зустрінуться вони колись? Можливо.

[I][B]Ми всі схожі на цих двох. Блукаємо по світі, носячи у собі половинку якогось сну. Не знаєш напевно, у кого друга половинка твоїх мрій. Тому, щоб не помилитися, посміхайся усім, кого зустрінеш.([/B][/I]с) Бруно Ферреро

p.s. ... неділя, тепло на дворі і на серці ... справді, промінці сонця панують у кожній частинці мого тіла … мого життя … я усміхаюсь усім навколо і дарую тепло своєї посмішки … дарую половину своїх мрій та бажань …

знаєте, ото роздумую тут трішки і вирішила, що у житті необхідно мати план, і Бог та доля обов’язково допоможе здійснити цей самий план …

[B]Хочу друга, який узяв би за руку і повів далеко-далеко ... [/B]

• 
• 
•