Оля, 42 - 9 августа 2009 21:20

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю (c) Ліна Костенко

p.s.
... як довго може існувати надія?! … як довго можна вірити у здійснення мрії?! … мрія, як коштовність, схована десь в потаємних закутках нашого існування, нашої підсвідомості … усі без винятку ми мріємо, інколи заперечуємо це, але мріємо … та й усі маємо надію ... надію та віру у краще!!! ... вона завжди в мені ... віра, надія та любов ... моя душа завжди мріє та любить ...

... залишаючись наодинці з собою, я часто мріяла … я думала, що від сьогодні все буде не так … кожен день був не схожим на інший … у мені жила надія, жила … я намагалась завжди її підтримувати, леліяти як маленьке дитинча ... а тепер, тепер ... чи житиме вона знову?! … [B]ЖИТИМЕ!!! [/B]… я не кажу, ... я кричу це голосно!!! ... я житиму далі і неодмінно буду щаслива ... бо я народжена для того, щоб бути ЩАСЛИВОЮ!!! ...

... від сьогодні я кажу тобі - [B]допобачення [/B]... я зобов'язана це була зробити дуже давно, але вірила у щось неймовірне ... вірила у те, що ти той, кого я так давно шукала, але це виявилось ілюзією, моєю вигадкою ... прощай, ... нехай твій шлях буде чистим і світлим, настільки довгим, наскільки може бути довгим шлях ... живи так, ніби кожен твій день останній на землі і ти ніколи не помилишся у виборі правильного рішення ... прощай кохання, я тебе відпускаю ... а собі бажаю [B]більш ніколи [/B][B]не спотикатись об спогади того, чого не було ... [/B]

... кажуть [B]"Доля ніколи не відчиняє нових дверей, поки не зачинеш старі"[/B] ... я їх зачиняю ... я зачиняю старі дверцята, беру увесь досвід зі собою і відкриваю нові ... відкриваю нові двері ... для нових почуттів ... я йду ...

• 
• 
•