Оля, 42 - 21 сентября 2009 11:22

Кожного разу життя дарує нові хвилини позитиву, дарує щось близьке і так необхідне на даний момент часу ...

Вчора побувала знову у с. Страдч ... все вдалось, встигли і на Літургію і на Хресну Дорогу! Сподобалась проповідь о. Івана про безмежну Божу любов, вдало наведені приклади ... насправді, є моменти в житті, коли цієї Любові у тебе стільки, що ти хочеш поділитись нею, просто віддати часточку себе, своїх емоцій, свого життя людям, які оточують тебе, тому що кожен цього потребує ... саме ділячись між собою цією любов'ю ми живимось один від одного вірою, надією, ... усім необхідним в житті ...

Довго роздумуючи над власним життям, як завжди копаючись у собі, вирішила, що щось в моєму житті напевне є не так, навіть не знаю як це викласти, як це пояснити ... відчуваю, що віддаляюсь від конкретних людей, з одного боку це мене лякає, з іншого - знаходжу виправдання цим діям ... розумію, що в певних моментах дію не правильно ...

"... Tи не можеш взяти на себе відповідальність за всіх, з ким зіштовхує тебе доля. Якщо людина не може бути щасливою, спілкуючись з тобою, немає сенсу витрачати свої душевні сили в спробі змінити її або вирішити її проблеми. Є багато інших людей, яким ти зумієш подарувати радість і щастя, сам насолоджуючись їх товариством ..." (с) Вольтер

p.s. ... Мабуть, немає більшого щастя, ніж розуміти, що ти потрібна! Байдуже - реально, віртуально, в телефонному режимі чи у спілкуванні в різних мережах ... відчувати, що тобою дорожать, за тобою сумують - ось це важливо!

• 
• 
•