Оля, 42 - 8 октября 2009 00:50

Є у світі ті, хто залишається, і ті, хто збирається в дорогу. І так було завжди. Кожен може вибирати, поки є час, але опісля, зробивши вибір, не можна від нього відступатися (c) Туве Янссон "В кінці листопада"

p.s.
... давно не писала тут про особисте життя, почуття, мрії, пережите ... хоча й намагалась це робити, але не вдалось ... життя вирує в мене, я з шаленою швидкістю рухаюсь вперед ... і зараз не жалкую за зробленими кроками ... зробивши вибір у житті, я не маю права відступати ...
... минулого тижня відчула, що у моєму житті так як і в природі вирує осінь ... пахло самотністю, холодом ... рухаючись вулицями міста відчував шелест опалого листя і вслухався в його хрустіння під ногами ... мимоволі вдивлявся в небо, там часто пропливали красиві хмари, що захоплювало подих ... у ці дні, коли надто самотньо у серці, якось якнайбільш відчувається байдужість оточуючих ... їх поспіх ... невпинне бажання руху ...
... однак минулий тиждень подарував дуже багато позитивного: розпочала нову дев'ятницю, побувала в Уневі, зустрілася з друзями за горням запашної львівської кави ...
... приємно було споглядати за людьми в Уневі, дуже близькими мені та й водночас зовсім чужими ... ці люди - люди, які люблять життя, які покладаються на Бога у всіх своїх кроках і завдячуючи Йому - тому, хто огортає їх повсякденою опікою та з вірою у серці і молитвою, вдячністю крокують вперед ...
... ой, життя, моє життя ... я просто люблю тебе ...

• 
• 
•