Оля, 42 - 22 апреля 2010 09:55

Одного разу осел фермера впав у криницю. Він почав сильно кричати, щоб йому допомогли. Фермер прибіг і задумався, як його звідти витягнути. Він почав роздумувати: "Осел мій вже старий, йому недовго залишилось... я все одно збирався нового купувати... криниця також висихає, потрібно нову робити... Візьму та й закопаю осла в криниці, тут глибоко, не буде чути неприємного запаху..." Пішов покликав сусідів, щоб допомогли йому. Всі дружно взяли лопати і почали засипати землю в криницю. Осел відразу зрозумів у чому справа і почав кричати, але через деякий час він притих. Фермер заглянув у криницю, щоб глянути, що там і дуже здивувався - кожну груду землі, яка падала ослу на спину, він скидував собі під ноги і топтав. Дуже шидко осел показався наверху і вискочив з криниці.

[B]В житті нам часто зустрічається багато бруду, а кожний новий день буде посилати нам нову і нову порцію. Кожного разу, коли на тебе буде падати груда землі, стряхни її з себе і піднімайся вверх, тільки так ти зможеш вибратися із криниці. Головне - не зупинятися і не здаватися.

Звільни своє серце від ненависті - пробач. Живи просто і цінуй те, що маєш. Віддавай більше, очікуй менше. [/B]

[B]Список продуктів [/B]
Якась жінка у старому вбранні увійшла до продуктової крамниці. Наблизилась до господаря і тихо спитала, чи може взяти трохи їжі на виплату. Поянювала йому, що чоловік важко хворий і не може працювати, а їхні четверо дітей голодні.
Чоловік буркнув, гублячи терпіння і сказав їй іти геть.
Жінка далі благала його:
- Прошу вас, я скоро принесу гроші!
Власник крамниці твердо заявив, що не дає на виплату, і порадив їй пошукати іншу крамницю.
Один клієнт, який там перебував, підійшов до нього і попросив, аби він прислухався до прохання жінки. Господар крамниці неохоче спитав жінку:
- Чи маєте список продуктів?
- Так, пане, відповіла із проблиском надії у голосі.
- Добре! - сказав власник. Покладіть картку на вагу. Я дам вам стільки товарів, скільки важить ця картка.
Жінка на хвильку завагалася, опустила голову і витяглула із торби клаптик паперу, після чого щось поспішно на ньому написала. Поклала картку на шальку терезів, далі тримаючи голову опущеною.
Очі господаря крамниці і клієнта розширилися від здивування, коли побачили, що шалька терезів раптом опустилася і залишилася у тій позиції. Глянувши на вагу, власник прошепотів "Нечувано!"
Клієнт усміхнувся, а власник почав накладати пакети з продуктами на другій шальці ваги. Він ставив на неї коробки і банки, проте вага не рухалась. Накладав продукти зі щораз більшою непривітною гримасою на обличчі.
Врешті взяв картку і подивився на неї, синій від злості і дуже збентежений. Це був не список продуктів. Це була молитва: "Боже, Ти знаєш, в якій я ситуації, і знаєш, чого потребую. Все віддаю в Твої руки!"
Власник крамниці дав жінці все, чого вона потребувала, у незручному мовчанні.
Жінка подякувала і вийшла з крамниці.

[B]Тільки Бог знає вагу молитви. [/B]

• 
• 
•